Як з'явився притулок Trefa Cats
Наша любов до котів — ще з дитинства. Ми завжди відчували поклик рятувати тих, кого знаходили на вулиці, — загублених і самотніх. Усе почалося влітку 2006 року в Криму. Саме тоді ми знайшли перших двох котів — кота в Судаку та кішку в Джанкої.
Для кішки ми знайшли чудовий, люблячий дім, і вона розквітла, оточена турботою нового господаря. А кіт, до якого ми неймовірно прив'язалися, прожив з нами аж 17 років і дарував нам безмежну ласку та відданість.
Коли ми переїхали за місто, то побачили, що можемо допомогти ще багатьом вуличним тваринам. Простора нова оселя дала їм те, чого вони так потребували, — місце і спокій. У січні 2014 року наша справа зробила великий крок уперед: на своїй ділянці ми збудували окремий опалюваний будиночок з газоблоків — лише для врятованих тварин.
Цей прихисток став безпечним місцем і для нас, і для них, але ми не зупинилися. Згодом ми виділили для наших пухнастих гостей кімнату в основному будинку, щоб вони відчули тепло справжньої домівки. А з часом вирішили відкрити для них усі житлові кімнати — і прибрали останні перепони. Наш дім став справжнім прихистком, а не просто притулком: тут кожен кіт може вільно ходити, де хоче, і почуватися вдома, серед своїх.
Наша історія — про віру в милосердя, про другий шанс і про радість бачити, як наші хвостаті друзі знову оживають. Це історія безлічі безсонних ночей, щирих усмішок і прощань крізь сльози. Але передусім це історія дому, що виріс у прихисток, прихистку, що перетворився на спільноту, і спільноти, яка стала маяком надії для кожної загубленої душі, яку ми знаходимо на вулиці.
Сьогодні наш прихисток сповнений муркотіння й тупотіння лапок безлічі котів, які знайшли тут безпеку, любов і нове життя в теплих обіймах. Кожне муркотіння — нота в симфонії нашого шляху, кожен крок лапки — віха нашої місії. Ми почали з двох сердець, сповнених співчуття, і мрії. Тепер у нас є родина, що не знає меж між видами, — її об'єднують узи любові та спільна віра у світ, де жодну тварину не залишать напризволяще.
Понад 30 днів у підвалі
На світанку 24 лютого 2022 року наше життя назавжди змінилося. Неспровокований напад Росії на Україну сколихнув кожен куточок нашої країни. Ми, українці, опинилися в епіцентрі бурі, яка вимагала від нас небаченої стійкості й уміння пристосовуватися.
Наш дім, колись тиха й безпечна гавань, за одну ніч перетворився на імпровізоване укриття — ми перебралися в підвал. Саме тут, під землею, ми понад місяць тулилися одне до одного разом з нашими тваринами. Звуки хаосу ззовні невпинно нагадували про те, що коїлося просто за нашими стінами, а ми трималися одне за одного, шукаючи тепла й підтримки.
До того ж ми залишилися без найнеобхіднішого — електрики, газу й опалення. Безжальний зимовий холод, здавалося, просочувався в саме повітря, яким ми дихали. Не одну ніч температура надворі падала до −20 °C, і це робило й без того важкі умови ще суворішими.
У цей час ми дбали не лише про власних тварин. Ми мимоволі стали опікунами близько 30 котів з Ірпінського притулку для тварин, який безжально розбомбили під час російської облоги Ірпеня. Ми прийняли цих наляканих котів у своє тісне сховище й дали їм стільки затишку та безпеки, скільки могли.
Кожен день був виснажливим випробуванням на витривалість і надію, з хвилинами відчаю та безпорадності. Але серед цього хаосу ми побачили незламність людського духу й відчули глибокий зв'язок між людьми та їхніми тваринами. Попри брак їжі, води й місця, ми вистояли — нас тримала надія, сильніша за всю безвихідь.
Розповідаючи про пережите, ми хочемо показати реальність, з якою в цей буремний час довелося зіткнутися багатьом українцям. Наша історія — свідчення незламності людського духу, непохитної волі до життя та сили взаємної підтримки в біді. Ділячись нею, ми сподіваємося нагадати про безліч нерозказаних історій мужності, прихованих за гуркотом війни.
Ще більше щасливих історій з нашого притулку
Пориньте у зворушливі історії наших чарівних мешканців. Подивіться на світ очима допитливих кошенят-пустунів і наших спокійних старших котів. Ці історії — про надію, зміни на краще і дар другого шансу. Кожна з них — маленьке свято любові та дружби. Долучайтеся до нашої пригоди, що триває щодня, — робімо життя наших пухнастих друзів щасливішим.